Пестицидний пил – науково доведений фактор масової загибелі бджіл

На сьогодні реальні масштаби катастрофічних наслідків від пестицидного пилу багатьма українським пасічниками ще не усвідомлюються, а то і не сприймаються взагалі.
Беззаперечно, ми відстаємо від світу, і те, що в ЄС і США вже багато років тому спричинило масове вимирання бджіл та інших комах-запилювачів, у нас лише на початковому етапі…

У 2014 році в Італії проходила 1-а Міжнародна Конференція на тему “Пил в атмосферному повітрі” «DUST 2014», (Кастелланета-Марина, Італія).
(Conference: 1° International Conference on Atmospheric Dust – DUST 2014, At Castellaneta Marina, Italy).
В анотації матеріалів Конференції зазначається, що пневматичні сівалки для посіву насіння кукурудзи (Zea mays L.) утворюють пил, який містить в собі інсектициди зі складу протруйника.
Ці хімічні речовини, які потрапляють з пилом в повітря, призводять до масової загибелі бджіл та зменшення їх популяції (Apis mellifera L.).
Для досліджень в рамках оцінки потрапляння пилу від пневматичних сівалок було запропоновано декілька методів для його зменшення, включаючи повітряні дефлектори, покращення якості обробітку насіння та ін.
В даному документі описана процедура оцінки зносу пестицидного пилу, який утворюється пневматичними сівалками. джерело: https://www.researchgate.net/publication/272793785_Assessment_of_dust_drift_from_pneumatic_drills_in_static_tests

Сільськогосподарський журнал, 2015, 9, 42-47, Daniele Pochi, Roberto Fanigliulo and Pietro Gallo, (Монтеротондо, Рим, Італія).

Масова загибель бджіл та сублетальні наслідки були пов’язані з посівом насіння кукурудзи (сої), обробленого неонікотиноїдними інсектицидами.

Пневматичні прецизійні сівалки для висівання насіння (сої, кукурудзи) утворюють абразивний пил. Такий пестицидний абразивний пил виділяється разом з повітряним потоком, що створюється вентилятором сівалки.
В документі, який оприлюднений в цьому журналі, представлені результати оцінки зносу пестицидного пилу як від звичайної пневматичної сівалки, так і з модифікованою новою системою фільтрації-рециркуляції, що була розроблена в CRA-ING.
При випробуваннях використовувалось в різних варіантах насіння кукурудзи оброблене тіаметоксамом, імідаклопридом, клотіанідином та фіпронілом.
В процесі випробувань були визначені залишки пестицидного пилу як на ґрунті, так і в повітрі.
Результати показали, що додаткове устаткування сівалок дозволяє значно знизити розповсюдження пестицидного пилу приблизно на 86% на ґрунті, та на 85% в повітрі в порівнянні зі звичайними пневматичним сівалками.
В документі також представлені додаткові фільтруючі устаткування, зокрема повітряні дефлектори до пневматичних сівалок від Сингенти (Syngenta), а також спеціальні системи від Байєра (Bayer SweepAir) . джерело: https://www.academia.edu/12501371/Dust_Emissions_During_the_Sowing_of_Maize_Dressed_Seeds_and_Drift_Reducing_Devices

Національна медична бібліотека США
Національні Інститути охорони здоров’я
US National Library of Medicine
National Institutes of Health

Екологічні ризики через вплив неонікотиноїдних пестицидів. Огляд доказів з 2013 року. Національний центр біотехнологічної інформації, Національна медична бібліотека США.
(Environ Sci Pollut Res Int. 2017; 24 (21): 17285-17325. doi: 10.1007 / s11356-017-9240-x.).

Неонікотиноїдні пестициди, які потрапляють в повітря разом з пилом від пневматичних сівалок, були причетними до масових отруєнь бджіл в Німеччині та Італії (Pistorius et al. 2009; Bortolotti et al. 2009).
Інциденти з отруєнням бджіл в Німеччині весною 2008 року були спричинені пестицидним пилом, який виник внаслідок стирання інсектицидів із обробленого насіння під час посіву кукурудзи.
Багаточисельні дослідження (12 налічених Godfray et al. 2014) до 2013 року показали, що неонікотиноїди, які присутні в протруєному насінні, можуть механічно стиратись в процесі висівання та виділятись у виді пестицидного пилу.
Цей пил може містити дуже високі рівні неонікотиноїдів, до 240 000 нг/г при визначених умовах (огляд Nuyttens et al. 2013).
Прямий контакт з цим пестицидним пилом може призвести до масового отруєння бджіл (Pistorius et al. 2009; Bortolotti et al. 2009).
Концентрації неонікотиноїдних інсектицидів в пилу, який утворюється під час посіву, його загальний об’єм, що викидається в повітря, залежать від норми внесення, типу насіння, якості обробки насіння, технології висівання насіння, а також від погодних умов.
При дослідженнях (Girolami et al. 2013) було продемонстровано, що хмара пестицидного пилу, який утворюється від сівалок, має еліпсоїдальну форму близько 20 метрів.
В результаті проведених експертиз у бджіл були виявлені концентрації неонікотиноїдів до 4000 нг/г, при середній концентрації 300 нг/г.
Також оприлюднено багато значних наукових робіт про вплив неонікотиноїдів у виді пестицидного пилу на нецільові організми, зокрема на комах-запилювачів (Nuyttens et al. 2013., Godfray et al. 2014, 2015., Bonmatin et al. 2015), вплив на навколишнє середовище, нецільові наземні організми, а також про забруднення водних екосистем, та вплив на мешканців водойм (Pisa et al. 2015., Gibbons et al. 2015., Morrissey et al. 2015). джерело: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5533829/

Університет Пердью, 610 Пердью Молл, Вест-Лафайетт, IN 47907, (765) 494-4600 (США).

C. H. Krupke1, J.D. Holland1, E.Y. Long2 и B.D. Eitzer3

1. Кафедра ентомології, Університет Пердью.
2. Кафедра ентомології, Університет штату Огайо.
3. Коннектикутська сільськогосподарська експериментальна станція.

За даними наукового дослідження Університету Пердью (США), майже кожна медоносна бджола в штаті Індіана стикається з неонікотиноїдами в період посіву кукурудзи.
Крістіан Крупке (Christian H Krupke), професор ентомології, в 2012 році виявив, що пестицидний пил, зібраний з квіток на територіях, прилеглих до сільськогосподарських полів, був присутній у вуликах, які були розташовані недалеко від цих полів.
Бджоли у цих вуликах проявляли фізичні ознаки отруєння інсектицидами, а мертві бджоли дали позитивний результат на пестициди-неонікотиноїди, які використовувалися для обробки насіння кукурудзи і сої.
Крупке разом із співробітниками Джеффом Холландом з Університету Пердью, Елізабет Лонг з Університету штату Огайо та Брайаном Ейцером із Сільськогосподарської експериментальної станції в Коннектикуті досліджували відстань розповсюдження пестицидного пилу від сівалок.
При дослідженнях науковці визначили, що пестицидний пил може осідати на квітках на відстані до 100 метрів від краю полів.
«Наше наступне дослідження показало, що неонікотиноїди залишають поле, але ми поставили ціль – визначити відстань їх переміщення, в яких концентраціях і який від них реальний ризик», – сказав Крупке.
«Спочатку була хибна думка, що з тими бджолами, які не живуть поряд з посівами кукурудзи, ймовірно буде все гаразд. Але виявилось зовсім не так, і вже згодом стало зрозуміло, що інсектициди потрапляють на ті місця, де бджоли збирають нектар та пилок становлячи для них загрозу».
Команда Крупке встановила станції збору пестицидного пилу на 12-и полях Індіани, де сіяли кукурудзу. Зразки відбиралися протягом двох років на вістані до 100 метрів від полів.
Аналізи зібраного пилу показали, що смертельні дози неонікотиноїдів досягали найвіддаленіших спеціальних пасток.
Ці наукові дослідження показали, що більше 94% медоносних бджіл в штаті Індіана наражалися на вплив різного рівня неонікотиноїдних інсектицидів.
В процесі проведення наукових досліджень проводилося порівняння щодо врожаності культур як обробленого інсектицидами насіння, так і необробленого. В результаті вчені виявили, що відсутні будь-які переваги обробленого насіння інсектицидами, в порівнянні з насінням без такої обробки. джерело: https://www.purdue.edu/newsroom/releases/2017/Q2/corn-seed-treatment-insecticides-pose-risks-to-honey-bees,-yield-benefits-elusive.html

Наведені приклади наукових досліджень про пестицидний пил, як фактор знищення мільйонів бджіл, стосуються лише тих випадків, коли використовувалося сертифіковане насіння.
Провідні світові виробники насінневого матеріалу постійно вдосконалюють технології обробітку насіння, з метою запобігання утворення пестицидного пилу.
Про наслідки від використання несертифікованого насіння наукових робіт немає, так само як і про поширення пестицидного пилу шквальними вітрами під час проведення посівних робіт таким насінням.
І на останок питання для роздумів: якщо в США, при розораності земель до 20%, знищена така величезна кількість бджіл, то що буде в Україні, якщо цю проблему негайно не вирішувати на державному рівні, при нашій реальній розораності земель близько 80%?…

Володимир Олексійчук, відділ екології Всеукраїнської громадської спілки “Пасічники України проти пестицидів”