Володимир Олексійчук (відділ екології Всеукраїнської громадської спілки “Пасічники України проти пестицидів”)
“І світ замовк” (Et le monde devint silencieux) – книга про те, як агрохімія знищує біорізноманіття та маніпулює наукою.
У своїй книзі, яка була видана виданням «Поріг» («Seuil»), журналіст Стефан Фукарт (Stéphane Foucart) розкриває маневри агрохімічної промисловості, яка протягом 30 років запобігала контролю використання так званих «системних інсектицидів».
За ці тридцять років комахи зникали шаленими темпами.
Нинішня катастрофа була оцінена кількісно в дослідженні, яке було опубліковане
у жовтні 2017 року в рецензованому науковому журналі PLoS One. Дослідження показує, що на заповідних територіях Німеччини за останні 27 років на 76% скоротилася кількість літаючих комах. Науковці досліджували 63 німецькі заповідники, які оточені сільськогосподарськими полями.
Загалом у світі майже 40% видів комах знаходяться в стані занепаду, а понад 30% загрожує вимирання. Ці дані отримані в результаті дослідження, яке було опубліковане у 2019 році в «Біологічному збереженні».
Багато місцевих досліджень також підтверджують таку тенденцію, а зокрема: на 70% змешилась кількість лугових метеликів у Голландії, на 85% знизилася популяція наземних жуків у Франції. А найважливіше – це регулярне волання бджолярів про крах популяції бджіл.
Людство своєю діяльністю створило загрозу для власного існування, оскільки три чверті основних культур, що займають більше третини землеробської поверхні світу, залежить від цих комах.
Але виробники цих пестицидів (неонікотиноїдів та фіпронілу) вже більше двадцяти років масово маніпулюють громадською думкою, політикою та дослідженнями. І це все для того, щоб продовжувати продавати свою смертоносну продукцію. Вони застосовують на своєму шляху підкупи та погрози відносно вчених, проникають в регуляторні органи, «щоб силою досягти свого надзвичайного подвигу: змусити нас забути, що інсектициди… вбивають комах», – пише Стефан Фукарт.
Ця екологічна катастрофа загрожує всім екосистемам, які залежать від цих комах, а зокрема є приклад французької сільської місцевості, де вже зникла третина птахів за останні 15 років.
Окрім порівняльних співвідношень між використанням неонікотиноїдів і різким зменшенням популяції бджіл та інших комах, у книзі «І світ замовк» розповідається також про численні дослідження, які показують потенційно смертельний вплив цих пестицидів на комах. Вимірювався рівень смертельних доз на полях та хронічний вплив добових доз, які здатні вбити бджолу всього за 8 днів.
При відвідуванні рослин бджоли найбільше контактують саме з такими пестицидами.
Якщо контактні інсектициди на обробленому листі залишаються недовгий час, то системні за своїми властивостями поширюються по всій рослині.
Вони отруюють рослину від коренів аж квітки, отруюють пилок, нектар та навіть росу.
Системні пестициди в своїй більшості використовують для протруєння насіння перед посівом. Насправді аграрії використовують ці пестициди як хімічну страховку, бо ж використання їх від 90% до 95% слугує лише забрудненню навколишнього середовища.
Для прикладу, такий неонікотиноїд як клотіанідин має період напіврозпаду у глинистих ґрунтах до 20-и років!
Із забрудненого ґрунту токсичні речовини поглинаються рослинами, які ростуть на ньому, і в свою чергу вони теж стають токсичними…
Оскільки ці вбивчі хімічні речовини розчинні у воді, то вони можуть непередбачувано розповсюджуватися у навколишньому середовищі. Токсичні для бджіл пестициди присутні скрізь.
Навіть при незначних дозах неонікотиноїди руйнують нервову систему бджіл, спричиняючи дезорієнтацію в польотах, після чого комахи просто не повертаються до свої вуликів.
Ці пестициди також послаблюють імунну систему бджіл, сприяючи розмноженню смертельних інфекційних захворювань та паразитів.
Яким чином виробникам пестицидів вдавалося продавати все більше і більше такої продукції?
Замість того, щоб протистояти науці, агрохімічні компанії використовували її у своїх цілях. Агрохімія фінансувала багато досліджень з тою метою, щоб поширювати сумніви та неправдиву інформацію в тому напрямку, де вже самі факти про вбивчий вплив пестицидів були достатньо переконливі.
«Торговцям сумнівами» не обов’язково потрібно утримувати лише «продажну» науку. Їм вигідно фінансувати багато різних досліджень щодо реальних, але незначних причин вимирання бджіл та інших комах, щоб відволікати увагу від реальної і головної причини – пестицидів.
Сьогодні агрохімія розповсюджує інформацію про багатофакторні і незначні причини вимирання бджіл: мобільний зв’язок, інфекційні хвороби, кліщ Варроа та ін.
Маніпуляції та хитрість…
Дослідження журналіста переконують широку громадкість, що засоби масової інформації, політики та навіть науковці, були і все ще можуть стати жертвами маніпуляцій.
Вченим потрібне фінансування, якого так часто не вистачає, вони можуть сумлінно працювати за своєю спеціальністю, наприклад в дослідженнях щодо боротьби з кліщом Варроа.
Це справді проблема, але вони можуть і не усвідомлювати своєї участі в широкій стратегії агрохімічного лобі, яка направлена на те, щоб виправдати свою вбивчу продукцію.
Інші менш порядні дослідники, нерідко бувають замішані в прямих корупційних діях.
В своїй книзі Стефан Фукарт розповідає про агрохіміка, що працював на Дюпонт, і який після публікації звіту про безпечність неонікотиноїдів та фіпронілу вже через кілька місяців був найнятий Сингентою для виконання роботи на тих же умовах.
Гроші не токсичні…
Порядні науковці, які продовжують перейматися збереженням довкілля та бджіл, викриваючи реальні наслідки впливу пестицидів іноді стикаються з тиском з боку їх керівництва, загрозами судових позовів з боку агрохімічних компаній, або часто, за короткий час втрачають свої посади або фінансування.
У своїх книзі автор фактично чітко виявляє дисфункцію органів регулювання пестицидів, а зокрема це стосується Європейської регуляторної агенції EFSA.
За його словами такі органи наполовину складаються з працівників агрохімічних компаній, а друга половина з експертів, частину з яких згодом наймуть ті самі компанії.
Не кажучи вже про те, що самі випробування пестицидів фінансуються або й проводяться виробниками тих самих пестицидів.
Три основних неонікотиноїди врешті-решт були вилучені з європейського ринку у 2018 році, а Франція заборонила всі 5 діючих речовин з цієї групи пестицидів.
Переговори щодо тестування нових пестицидів затримуються і до них повернуться лише влітку 2021 року. Нові пестициди, які мають прийти на зміну забороненим, можуть бути такими ж небезпечними, і вони завершать процес знищення комах, за ними птахів, риб, земноводних і т. д. …
