Бджоли все ще продовжують знищуватися залишками пестицидів, які заборонені з 2013 року.
Такі результати досліджень оприлюднені Центром біологічних досліджень Шизе (УНСС / Університет Ла-Рошель), підрозділами INRA «Бджоли, ландшафти, системи взаємодії та культури», «Бджоли та довкілля» та з ITSAP (Франція).
Протягом п’яти років після заборони неонікотиноїдів їх виявляють в пилку та нектарі різних рослин.
Команда французьких вчених нещодавно повідомила, що три неонікотиноїди, які є небезпечними для бджіл, а саме імідаклоприд, тіаметоксам та клотіанідин продовжують виявляти на більшості досліджуваних ділянок.
Причетність неонікотиноїдів до масового вимирання бджіл стала причиною запровадження в 2013 році мораторію в ЄС на обмеження використання трьох інсектицидів.
У Франції мораторій завершився тим, що з вересня 2018 року запроваджена повна заборона всіх п’яти неонікотиноїдних пестицидів.
Однак, неонікотиноїди і надалі виявляють навіть у польових квітах, які ніколи не оброблялися цими пестицидами, що в свою чергу свідчить про міграцію цих хімічних речовин в навколишньому середовищі після їх застосування.
В залежності від складу ґрунтів та фільтрації дощової води в різних рівнях ці залишки продовжують діяти вже протягом п’яти років після припинення їх використання.
Науковці досліджували та визначали кількість залишків неонікотиноїдів в пилку та нектарі на 291 ділянці (536 зразків із західно-центральної Франції).
Їх робота опублікована 28 листопада 2019 року на сайті Science of the Total Environment.
Зокрема, імідаклоприд виявлявся щороку в 43% проаналізованих проб, без тенденції до зменшення протягом років, але з сильною різницею міжрічних змін.
Рівень залишків залежить від категорії грунту та збільшується з кількістю опадів, адже якщо у 2016 році 90% проб мали позитивні результати (високий рівень), то в 2015 році їх було лише 5%.
Ці наукові дослідження підтверджують необхідність повної заборони використання неонікотиноїдів, які продовжують свою дію і далі після їх заборони. Не обмежуючись навіть відстанями, вони отруюють рослини і на тих територіях, де ніколи не застосовувалися.
джерело: https://www.futura-sciences.com/planete/
P.S.
Але це все стосується мабуть тільки французької влади, українські чиновники взагалі нічого «не чують», «не бачать» і «не знають».
На звернення ВГС «Пасічники України проти пестицидів» щодо заборони неонікотиноїдів надішла відповідь від Міністерства енергетики та захисту довкілля,
в якій повідомляється таке: – «до міністерства не надходило даних про небезпечність препаратів до складу яких входять такі діючі речовини групи неонікотиноїдів, у зв’язку з чим відсутні підстави для скасування або зупинення реєстрації препаративних форм препаратів, до складу яких вони входять».
Слід також зауважити, що на відміну від французьких, українські пасічники дуже тихо звертаються до своїх можновладців, через що вони їх і не чують…
публікація підготовлена відділом екології Всеукраїнської громадської спілки «Пасічники України проти пестицидів»