Тіаклоприд: кому більша загроза бджолам чи людям?

Тіаклоприд – одна з п’яти діючих речовин пестицидів з групи неонікотиноїдів.
На початку 2020 року в аграрних ЗМІ з’явилася інформація про заборону в ЄС пестицидів на основі тіаклоприду, які визнані небезпечними для медоносних бджіл.
Українські пасічники на таку новину відреагували позитивно, сподіваючись на те, що наші можновладці зрештою теж якось сприймуть це «близько до серця».

Інформація щодо заборони тіаклоприду базується на Регламенті Єврокомісії від 13 січня 2020 року.
В тексті даного Регламенту йдеться про небезпечність неонікотиноїдів для бджіл, а також про обмеження використання імідаклоприду, тіаметоксаму та клотіанідину, які були запроваджені ще з 27 квітня 2018 році.
Ці хімічні речовини були заборонені для використання на відкритому повітрі, крім застосування у закритих теплицях.
Були відкликані заяви щодо поновлення реєстрації пестицидів на основі клотіанідину та тіаметоксаму.
Отже, термін реєстрації клотіанідину закінчився 31 січня 2019 року, а тіаметоксаму 30 квітня 2019 року.
Термін реєстрації імідаклоприду триватиме до 31 липня 2022 року (з використанням лише в закритих теплицях).

Які ж головні причини заборони тіаклоприду? Офіційно визнаною причиною заборони тіаклоприду є те, що він – ендокринний руйнівник.
Комісія ЄС прийняла Регламент відносно четвертого неонікотиноїду – тіаклоприду, та рішення – не поновлювати його подальшу реєстрацію, термін якої закінчується 30 квітня 2020 року.

Ще минулої весни представники аграрного бізнесу носилися з порожніми каністрами з-під препарату «Біскайя» (діюча речовина тіаклоприд) і переконували пасічників про його абсолютну безпечність і можливість кропити ріпак разом з працюючими бджолами.
Чи усвідомлюють аграрії хоч трішки, що ця «пестицидна бомба» направлена в першу чергу на них самих?…

Варто звернути особливу увагу на обґрунтування з резолюції Ради ЄС стосовно неонікотиноїдів, та зокрема щодо тіаклоприду, (від 28. 02. 2019):

п.E. – враховуючи, що Регламент (ЄС) № 1107/2009 має на меті забезпечити високий рівень охорони здоров’я людини, тварин та навколишнього середовища, а також забезпечити конкурентоспроможність сільського господарства Союзу; враховуючи, що особливу увагу слід приділити захисту вразливих верств населення, включаючи вагітних жінок, немовлят та дітей;

п. L. – враховуючи, що кілька останніх досліджень свідчать про те, що тіаклоприд має ендокринну руйнівну дію, генотоксичну та цитотоксичну дію, та нейродефіцитний вплив, а також є нейротоксичним та імунотоксичним;

п. М. – враховуючи, що діюча речовина тіаклоприд вважається «ендокринним руйнівником» в базі даних пестицидів ЄС;

п. N. – враховуючи, що Європейське агентство з хімічних речовин встановило класифікацію та маркування діючої речовини тіаклоприд: «підозрюваний канцероген для людини», а також «ймовірно репротоксичним для людини»;

п. О. – враховуючи, що Європейський орган з безпеки харчових продуктів опублікував тривожні висновки щодо небезпеки та незворотнього негативного впливу тіаклоприду на здоров’я людини у Звіті про оцінку впливу від жовтня 2017 року, щодо тіаклоприду, який був оприлюднений для громадських консультацій.

Дай Боже прозріння українським аграріям, бо вони не усвідомлюють, що пестицидами знищуть в першу чергу своє та своїх нащадків здоров’я…

Володимир Олексійчук, відділ екології Всеукраїнської громадської спілки “Пасічники України проти пестицидів”.

2 thoughts on “Тіаклоприд: кому більша загроза бджолам чи людям?

  1. Останнім часом складається таке враження що аграрії ,а саме керівники АПК не задумуються про майбутнє яку воду п’ємо і будемо пити яку їжу їмо і будемо їсти і саме головне що ми залишаємо своїм нащадкам .Люди самі себе знищують живуть одним днем.Ціль гроші а на все інше болт.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *