Гліфосат – зброя знищення майбутнього

У світі продається близько 150 000 токсичних хімічних речовин, а гліфосат є одним з найпоширеніших гербіцидів у світі, який був запроваджений у використання в 1974 році компанією Монсанто.
Гліфосат (N-фосфонометил-гліцин) був синтезований під час Другої світової війни як отруйна речовина нервово – паралітичної дії.
У невеликих концентраціях він має гербіцидні властивості.
Реальний факт: запровадження перших пестицидів фосфорорганічної групи було здійснено завдяки інтенсивним дослідженням в процесі розробки бойових отруйних газів під час Другої світової війни.

Останнім часом з’являється все більше нових даних про небезпечність гліфосату, зокрема щодо його онкогенності, генотоксичності, здатності індукувати апоптоз і некрози в клітинах людини, тератогенного ефекту та властивості спричиняти ендокринні порушення.

Також вже давно відомо, що гліфосат викликає порушення ендокринної та імунної систем, і такі тяжкі хвороби, як діабет, ожиріння, целіакію, астму, хворобу Альцгеймера, неходжкінські лімфоми, бічний аміотрофічний склероз (БАС), лейкемії у дітей, нейродегенеративні хвороби (хвороба Паркінсона) та інші важкі недуги.
«Те, що ми зараз виявляємо з гліфосатом, дуже схоже з тим, з чим ми зіткнулися значно раніше стосовно ДДТ, ПХБ та Агенту – Оранж» – директор організації Sustainable Pulse Генрі Ровландс (Henry Rowlands).
Ця організація об’єднує групу вчених, діяльність яких спрямована проти використання пестицидів на основі гліфосату.
За інформацією Beylondpesticides org. механізм впливу гліфосату такий:
кожна клітина намагається сформувати білки, в такому процесі вона може вловити гліфосат замість гліцину і сформувати пошкоджений білок, потім розпочинається «медичний хаос»: там, де гліфосат заміщає гліцин, клітина більше неспроможна поводити себе як звично, провокуючи при цьому непередбачувані наслідки, в результаті яких спричиняється виникнення різних хвороб і порушень.

В березні 2014 року IARC орган ВООЗ, визначив гліфосат як «можливо канцерогенний для людини» помістивши його в групу 2А, як такий, що викликає пошкодження ДНК і хромосом людських клітин. Крім онкологічного впливу, гліфосат діє як ендокринний сигнал і викликає репродуктивні порушення.

Онколог Патриція Джентиліні, котра є членом наукового комітету ISDE (Міжнародна спільнота лікарів по захисту навколишнього середовища), стверджує: «маємо багаточисленні експериментальні дані по плацентарних і ембріонних клітинах, котрі підтверджують, що гліфосат призводить до некрозу і сприятливо діє в напрямку програмованої загибелі клітин. Мова йде про генотоксичну речовину, яка крім того, що вона канцерогенна, як встановлено організацією IARC, діє як ендокринний сигнал».

Аналізуючи результати медичної практики, Авіла Вацкець, керівник інтенсивної неонатальної хірургії в Аргентині (місто Кордова) визначив, що все частіше народжуються діти з вродженими каліцтвами в тих випадках, коли їхні матері проживають в аграрних районах.
На конференції в Берліні Вацкець продемострував дві карти Аргентини, де на першій були позначені території вирощування сої та масового використання пестицидів, а зокрема гліфосату. На другій карті були визначені території, на яких смертність від раку була значно вищою за середні статистичні дані. Території на картах повністю співпали.

Спираючись на численні результати досліджень, можна дійти висновку: гліфосат, його основний метаболіт та гліфосатвмістні формуляції мають здатність проявляти генотоксичний ефект на лімфоцитах периферійної крові, еритроцитах, клітинах кісткового мозку, в культурах клітин тощо.

За визначеннями професора мікробіології Роберта Крамера (Robert Kraemer da Universidade de Purdue) період напіврозпаду гліфосату в ґрунті може змінюватися в залежності від його складу і структури від 1,5 до 22 років.
Завдяки таким тривалим процесам рівень гліфосату в продуктах харчування з кожним роком збільшується, особливо в трансгенній сої та кукурудзі.
Гліфосат не розкладається навіть в процесі випіканні хліба.
Важливим фактом є те, що гліфосат розкладається на ще більш токсичні речовини, ніж є сам гербіцид, такі як АМРА і PMIDA .
Крім того, нещодавніми дослідженнями було виявлено, що трансгенна соя, яка в процесі вегететації отримує великі дози гліфосату, має тенденцію накопичувати формальдегід, який є канцерогеном 1 класу.

«Біологічні продукти харчування (без вмісту пестицидів) є тим єдиним шляхом, через який можна уникнути будь-яких хімічних ризиків, напряму пов’язаних із споживанням їжі, а також є гарантією здорового навколишнього середовища для всіх нас» – Паоло Карнемолла президент Feder Bio.

Насьогодні в Україні на основі гліфосату використовуються такі препарати як: Раундап, Ураган, Тотал, Зевс, Тайфун, Торнадо та ін.

джерела: Soundbite molecules/ Cotton Simon // Education in Chemistry. – 2005-Vol. 42, №2 – P. 34. https://eic.rsc.org/ https://institutodeagriculturabiologica.org/2017/01/19/glifosato/

“Пестициди, майбутнє без токсичних речовин” Greenpeace