Вбивчі пестициди: чи існуватиме людство без птахів?

Вплив на дику природу cільськогосподарських пестицидів насьогодні визначається в катастрофічних масштабах.
Основним фактором стрімкого скорочення популяції птахів є інтенсифікація сільського господарства, діюча через два процеси. Перший – це масове використання хімічних пестицидів, які отруюють середовище існування і знищують кормову базу цих птахів.
Другий – втрата місць існування через скорочення луків, живоплотів, масового вирізання лісів та ін..
Кількість випадків, коли пташки просто падають з неба із явними ознаками хімічного отруєння щорічно збільшується.
Прикрою реальністю є те, що птахи аж ніяк не адаптуються до співіснування з токсичними пестицидами…

Дані з останніх досліджень наводять приклад французької сільської місцевості, де вже зникло 30% птахів всього за останні 15 років.
Навесні 2018 року орнітологи і екологи з Національного природознавчого музею та CNRS опублікували науковий прес-реаліз щодо даної ситуації. «Популяції французьких птахів у сільській місцевості зникають з шаленою швидкістю. Їх кількість скоротилася на третину за остані 15 років», – Вінсент Бретаньол, еколог Центру біологічних досліджень (CNRS-університет Ла-Рошель). Багато видів птахів просто повністю вже зникли. Польових куріпок за 20 років вже зменшилося на 80-90%.

Науковці стверджують, що саме пестициди з групи неонікотиноїдів становлять смертельну загрозу для птахів, та пов’язані з різким зниженням їх популяції. Неонікотиноїди є найбільш широко використовуваним класом інсектицидів у світі. Вони представляють багатомільярдний ринок для своїх первинних виробників – агрохімічних гігантів Байєр та Сингента.
Дослідники з Університету Саскачевану (Канада) досліджуючи пестицид імідаклоприд виявили, що цей неонікотиноїд негативно впливає на орієнтування птахів під час міграції, а також на здатність їх до розмноження.
Було встановлено, що всього чотирьох насінин, покритих імідаклопридом, які споживалися протягом трьох днів, було достатньо щоб спричинити у птахів значне зменшення маси тіла та зниження їх здатності орієнтуватися в польотах. Внаслідок впливу неонікотиноїдних пестицидів у мігруючих птахів відбувається дезорієнтація в термінах, вони пропускають пік сезону щоб знайти пару, їжу та місце для гніздування і їх шанси на виживання зовсім незначні.

Токсикологи, які вивчали білокрилих горобців встановили, що ці птахи ставали анорексичними після вживання зерна з вмістом неонікотиноїдних пестицидів, а це в свою чергу призводило до різкого схуднення та складних затримок у подорожах на південь.
Це наукове дослідження «причинно пов’язує пестициди з відчутно негативними наслідками для птахів, що спричиняють зменшення їх популяції», – заявила керівник дослідження – Крісті Морріссі.

Тенденція неонікотиноїдів потрапляти у воду – це також погана новина для птахів. У великій статті журналу Audubon розповідається про те, що рослина від протруєного насіння забирає лише близько 5 відсотків неонікотиноїдів, а решта залишається у ґрунті та просочується до ґрунтових та підземних вод. У річках та болотах ці пестициди отруюють воду та знищують комах, як кормову базу багатьох птахів.

Дослідники з асоціації охорони птахів Vogelbescherming Vlaanderen та асоціації екологічного садівництва Velt в Бельгії, вирішили встановити, що саме вбиває тисячі пташенят у Фландрії та Брюсселі. Вони були здивовані, коли виявили в тілах мертвих синиць приголомшливу кількість пестицидів.
«У пташиних гніздах ми знайшли 36 різних пестицидів», – Герт Гоммерс, експерт з пестицидів.
У 85-и із 95-и обстежених гнізд було виявлено навіть залишки інсектициду ДДТ (дуст), який заборонений ще з 1974 року.
Організації, які проводили ці дослідження були вкрай стурбовані результатами, особливо зважаючи на те, що мертвим пташенятам було не більше двох тижнів і вони взагалі ще не вилітали зі свого гнізда.
Всього в поцесі дослідження було нараховано 4500 мертвих пташенят синиць.

Безпрецендентний спад в екосистемі у всій Європі змусить приймати дуже дорогі рішення. Обставини в певний час вимагатимуть здійснення радикальних змін у сільськогосподарській практиці. Та й так, що їх будуть змушені запровадити через кілька тижнів або місяців.
Агроекологія – це вихід із тупікового шляху, повна заміна агрохімії, та як єдиний шлях збереження біорізноманіття на Землі.
Це вкрай важливо, як для самого сільського господарства, яке не зможе обійтися без птахів і комах, так і для нас самих – людей. Згідно з висновками двох останніх наукових досліджень нам доведеться розлучитися із залежністю використання хімічних пестицидів, якщо ми взагалі хочемо зберегти нашу екосистему. «Ми всі маємо етичний обов’язок перед іншими видами живих істот, якщо ці види зникнуть, то ми на цій Землі не вижимемо…», – Аллен Буграйн Дубур, президент LPO (природоохоронна організація, Франція).

Катастрофічні наслідки впливу пестицидів на дику природу зазначаються в багатьох наукових дослідженнях.
Жоден рівень впливу пестицидів не можна вважати безпечним, особливо коли спостерігаються такі різкі зміни у поведінці та фізіології тварин, та навіть і людей. Науковці в окремих дослідженнях переконливо визначили ефекти, які спричили значні фізіологічні відхилення в результаті впливу пестицидів на різних диких тварин, птахів, бджіл і земноводних, а зокрема:

• гермафродитні деформації у жаб
• псевдогермафродитні полярні ведмеді, які не здатні до розмноження
• пантери з атрофованими яєчками
• інтерсексуальна риба
• нездатність бджіл в орієнтуванні при польотах
• нездатність птахів належним чином доглядати за своїми пташенятами
• нездатність птахів правильно співати…

Невже люди думають, що хімічна отрута на них взагалі не впливатиме, або можливо буде діяти якось по іншому?…

Птахи приймають участь у формуванні стійкого рівня популяції різних видів, підтримуючи екосистеми в гармонії. Багато з них  відіграють важливу роль у розмноженні рослин, оскільки вони служать запилювачами та розповсюджувачами насіння. Отож, щоб захистити птахів і себе та зберегти життя на Землі настав нарешті той час, коли люди зрештою повинні зрозуміти, що в цьому є лише єдиний і безкомпромісний шлях – припинення використання хімічних пестицидів.

за матеріалами із таких джерел: https://www.franceculture.fr/sciences/disparation-des-oiseaux-vers-des-printemps-de-plus-en-plus-silencieux?utm_medium=Social&utm_source=Fa https://www.actu-environnement.com/ae/news/disparition-oiseaux-etudes-CNRS-Museum-catastrope-ecologique-30881.php4 https://earther.gizmodo.com/popular-pesticides-are-killing-birds-too-1844673035

Володимир Олексійчук