Сьогодні мабуть вже нікого не здивує те, що при дослідженнях пестициди виявляють в ґрунтових і підземних водах.
Однак, останніми роками ці токсичні речовини знаходять і в дощовій воді.
Перші американські дослідження, які проводилися на початку 1990-х років показали, що у двох із трьох аналізованих випадків рівень пестицидів у дощах був вищим, ніж у річках штату Міннесота.
Згодом такі дослідження проводилися у Франції та в Європі.
Усі вони підтвердили присутність пестицидів у дощовій воді, а іноді навіть їх значний рівень.
Як це відбувається?
Перед тим, як опинитися під дощем пестициди присутні в атмосфері.
В повітря вони потрапляють у першу чергу під час розпилювання на полях, а потім ще протягом тривалого часу випаровуються з ґрунту.
В газоподібній чи у твердій формі пестициди, які потрапили в атмосферне повітря переносяться вітром на різні відстані. Рівні залишків і відстані розповсюдження залежать від фізико-хімічних особливостей кожної хімічної сполуки.
Чим дрібніші крапельки дощу, тим частіше вони зустрічаються на своєму шляху з пестицидами.
Тумани і роса в 30-60 разів більше насичені пестицидами, ніж дощі.
У світі не існує стандартів якості дощової води, але прийнято порівнювати рівень пестицидів з допустими межами, які встановлені для питної води, тобто – 0,1 мкг/л.
Пестициди у дощовій воді були виявлені на всій території Франції, як у міській, так і в сільській місцевостях.
При дослідженнях дощу в 2000-у році було виявлено концентрацію атразину і алахлору у 100-200 разів вищою від допустимої норми для питної води!
Дослідженням, яке було проведене у Франції ще в 1996 році агенством INRA, було встановлено, що дощі з пестицидами випадають навіть на тих територіях, де вони взагалі не використовувались.
Окремі випадки досліджень у 2000-у році, в місті Берк показали присутність в дощі залишків атразину, який використовувався на дуже далеких відстанях від виявлених місць.
Дощі у таких містах як Париж, Ренн та Страсбург зазвичай теж з пестицидами!
У Парижі концентрація пестицидів у дощах рівняється тій концентрації, яка визначалася на відстані 100 кілометрів від столиці.
Постійність хімічного забруднення…
В місті Ганновер (Німеччина) концентрація тербутилазину та його метаболіту у дощі сягала 0,4 – 0,5 мкг/л. Це в 5 разів перевищення норми для питної води. А ще більше шокує те, що ця хімічна речовина вже була заборонена і не використовувалась протягом останніх п’яти років!
За даними Геологічної служби США було встановлено, що гербіцид Раундап (діюча речовина – гліфосат), та значно токсичніший його метаболіт AMPA були виявлені у більш ніж 75% досліджуваних зразків повітря та дощу в штаті Міссісіпі, у 2007-у році.
Після дощу пожовкло листя на городині? Причина тепер вже відома.
Пестицидні дощі та присутність гербіцидів у повітрі мають вкрай негативний вплив на здоров’я дерев. Сьогодні дерева вже не ростуть такими могутніми і здоровими, як це було раніше. Нинішні дерева «завдяки» такій людській діяльності кволі і хворі, і їх в такому стані ще атакують безліч хвороб і шкідників.
Американські біологи штату Іллінойс дослідили, що гербіцид Дикамба має потужний нищівний вплив на дерева навіть при значних відстанях від місць застосування.
За висновками їх спостережень відбувається серйозний спад здоров’я дерев.
Вчені виявили, що гербіциди завдають значних травм насадженням дубів, яворів та інших дерев.
Як такі отруєні природні явища впливають на здоров’я людини? Це вже окреме питання.
Слова «кропив і буду кропить» сьогодні для декого це вже як девіз.
Воно можливо так і буде, але не завжди.
Процес знищення людиною середовища власного існування рано чи пізно досягне свого завершення.
Чи можливо варто сподіватися, що спрацює «стоп кран»?…
Володимир Олексійчук, відділ екології Всеукраїнської громадської спілки “Пасічники України проти пестицидів”