Автором книги Poisoning our children («Отруєння наших дітей») є Андре Леу Акри (Andre Leu Acres), органічний виробник у північному Квінсленді (Австралія), колишній президент Міжнародної федерації руху за органічне землеробство (IFOAM) та нинішній директор Міжнародної неурядової організації Regeneration International.
В книзі «Отруєння наших дітей» розповідається про те, що собою насправді являють «безпечні» хімічні пестициди. Автор здійснив величезну роботу, об’єднавши в книзі сотні рецензованих наукових досліджень, розкриваючи таким чином масштаби світового обману щодо «важливості» і «безпечності» пестицидів. За допомогою наукових досліджень Андре Леу розкриває правду про те, що вся «безпека» пестицидів базується на міфах, які не містять наукових обґрунтувань. Автор книги вказує на п’ять головних міфів, якими озброїлися агрохімічні компанії:
-міф перший – пестициди ретельно випробувані;
-міф другий – залишки пестицидів в продуктах харчування виявляються в низьких рівнях та є нешкідливими;
-міф третій – пестициди швидко розпадаються;
-міф четвертий – регламенти використання пестицидів передбачають безпечність;
-міф п’ятий – пестициди необхідні для сільського господарства.
На сьогодні вже є дуже багато наукових матеріалів, які показують, що вплив пестицидів на дітей пов’язаний зі зниженням рівня IQ, СДУГ, аутизмом, підвищеною агресивністю, шизофренією, депресією, психічними розладами, різними видами ракових захворювань та іншими важкими недугами. У США при проведенні наукових досліджень в плацентарній пуповинній крові новонароджених дітей було виявлено 232 хімічні речовини. Більшість з цих речовин є ендокринними руйнівниками, що мають вплив на розвиток мозку та гормональні процеси в дітей. Навіть в мінімальній кількості такі токсичні речовини становлять небезпеку для плоду та немовлят. Результатами окремих наукових досліджень визначено, що серед виявлених випадків аутизму з розумовою відсталістю внаслідок токсичного впливу у період вагітності і раннього дитинства значних шансів на збільшення ризику (на 30-40%) додавали такі пестицидні речовини як гліфосат, хлорпірифос, діазінон, перметрин, бромистий метил та міклобутаніл.
Офіційні урядові дані підверджують, що рівень захворюваності дітей на рак в США вищий ніж був коли раніше та з кожним роком лише зростає. Багато нових наукових досліджень пов’язують вплив пестицидів з найбільш поширеними формами раку у дітей, включаючи лейкемію, пухлини мозку та нейробластому.
Різні вроджені каліцтва та мальформації в новонароджених є прямим результатом дії окремих пестицидів на ретиноєву кислоту, функція якої полягає в регуляції експресії генів, відповідальних за конституцію морфології. Найбільш тривожним відкриттям останніх років виявилося те, що гербіцид атразин та значна частина інших пестицидних сполук мають епігенетичну дію. Відповідно до результатів наукових досліджень епігенетичні зміни можуть відбитися на ДНК плоду під час вагітності. Якщо це зафіксовано, то вони стають спадковими і можуть передатися наступному поколінню і ще далі наступним поколінням…
Агрохімічні компанії при випробуванні пестицидів досліджують лише діючу речовину пестицидної композиції, а додаткові хімічні добавки відносять до інертних речовин. Проте, ці додаткові хімічні речовини додаються для збільшення вбивчої сили пестициду. Деякі з них більш токсичні ніж сама діюча речовина. Більшість пестицидів взагалі ніколи не проходили випробувань. Дослідження продуктів харчування не проводяться на комбінаціях хімічних речовин, а лише на одній речовині, незважаючи на те, що в більшості продуктів завжди виявляють більше ніж одну хімічну сполуку. Кожна із цих хімічних сполук взаємодіє з іншою, при цьому навіть потенційно і різко посилюючи їх загальний вплив. При напіврозпаді пестицидів утворюються нові сполуки – метаболіти, які іноді є значно токсичнішими за початковий препарат. Наприклад, поширений інсектицид малатіон, при напіврозпаді переходить у сполуку, яка в 100 разів більш токсичніша за початкову речовину.
Регуляторні служби різних країн світу не враховують вплив метаболітів на здоров’я людини та навколишнє середовище, а в багатьох країнах взагалі відсутня система регламентування та контролю за використаням пестицидів. В тих країнах, де існують державні регуляторні служби, в таких службах завжди до їх складу входять представники агрохімічних компаній – виробників тих ж самих пестицидів. Такі державні органи, як в ЄС – EFSA (служба безпечності харчових продуктів) наполовину складаються з працівників агрохімічних компаній, а друга половина з експертів, частину з яких згодом наймуть ті самі компанії. Враховуючи навіть те, що самі випробування пестицидів фінансуються або й проводяться виробниками пестицидів. Регуляторні служби беруть до уваги лише ті дослідження, що проводяться виробниками пестицидів, які кожного разу вказують на свою отруйну продукцію як якісну і «безпечну». Такі дослідження є комерційними, вони не публікуються, та недоступні для незалежних вчених і громадськості.
Насьогодні є багато незалежних вчених і дослідників, які публікують свої роботи в наукових рецензованих журналах. Це розглядається як золотий стандарт у дослідженнях, але ці наукові докази всіляко придушуються. Якби відповідними державними установами всі незалежні наукові дослідження були враховані, то напевно всі хімічні пестициди довелося б заборонити. Але регуляторні органи приймають рішення щодо безпеки хімічних отрут для нашого здоров’я та навколишнього середовища на основі даних компаній, які виробляють та продають ці хімічні отрути, і жоден сторонній не може ознайомитись з цими доказами «безпечності».
Отож, всі існуючі факти свідчать про неприховану потужну корупцію світового рівня…
Книга «Отруєння наших дітей» містить аналітичні графіки, які демонструють приголомшливі кореляційні зв’язки між зростанням рівня поширених захворювань та значним зростанням використання гліфосату починаючи з 1995 року. Аналітичні дані чітко вказують, що саме в період збільшення об’ємів використання пестицидів відбувається різке зростання захворювань на аутизм, рак щитовидної залози, лейкемії та лімфоми, ожиріння, хворобу Альцгеймера, діабет, рак сечового міхура, розсіяний склероз, рак печінки та інші важкі недуги. Лише в останні роки вченими було виявлено вплив гліфосату на мікробіом кишечника та довеведний зв’язок вказаних недугів із порушенням процесів травлення.
Андре Леу викриває головний міф агрохімічних компаній про те, що пестициди необхідні сільському господарству для запобігання голоду. Це все – очевидна неправда і це підтверджують дослідження щодо врожайності великої кількості органічних господарств. Органічне сільське господарство здатне забезпечити рівні врожаї без використання хімічних пестицидів, без такого значного рівня викидів парникових газів, зі збереженням біорізноманіття та за значно меншої енергозатратності. А найголовніше, органічні продукти – це здорове харчування, що є надважливим для дитячого раціону.
У світі зареєстровано близько 10 000 пестицидних препаратів. З них лише декілька сотень реально проходили перевірку на безпечність і як вважають більшість токсикологів, навіть такі дослідження є недостатніми. Пестицидні виробники хочуть щоб ми погоджувалися з тим, що залишки пестицидів в продуктах харчування не завдають серйозного впливу на наше здоров’я. Але, автор книги нас застерігає, що вся «безпека» пестицидів базується лише на припущеннях, які не містять наукових даних.
«Коли я досліджував дані, то зрозумів, що абсолютно немає жодних наукових доказів про безпечність пестицидів та інших хімічних речовин для наших дітей», – Андре Леу.
інформація про книгу Poisoning our children https://www.amamascorneroftheworld.com/2018/03/poisoning-our-children-parents-guide-to.html
Володимир Олексійчук, відділ екології Всеукраїнської громадської спілки ” Пасічники України проти пестицидів”