Неонікотиноїдні пестициди несуть в собі серйозні ризики для здоров’я дітей. Порівняно з дорослими, маленькі діти, зокрема дошкільного віку, зазнають значно більшого впливу цих небезпечних пестицидів. Це пов’язано саме з дитячим харчовим раціоном в такому віці , який насичений такими продуктами як яблучне п’юре, полуниця, нектарини, соки та інша фруктово-овочева продукція. Про наслідки вливу неонікотиноїдів розповідає Дженніфер Сасс Jennifer Sass , старший науковий співробітник Федеральної програми з токсичних речовин, охорони здоров’я та харчування (США), автор статті, яка опублікована на сайті the Defender https://childrenshealthdefense.org/defender/neonic-pesticides-pose-serious-health-risks-kids/?fbclid=IwAR3vXD_CbdXI4sd0OWpgNuhD3_ndmuzhjqBqhN3f7wmFGCwxaE7dXT5xCJY
Неонікотиноїдні інсектициди – найбільш широко використовуваний клас інсектицидів у всьому світі. Вже давно доведено, що ці пестициди пов’язані з катастрофічними втратами бджіл та інших комах-запилювачів, але пестицидна промисловість аж ніяк не зважає на це і всіма зусиллями намагається виправдати свою смертоносну продукцію. Наукові дослідження пов’язують неонікотиноїди також і зі значним зменшенням кількості птахів, величезними втратами популяції риб, та навіть з випадками вроджених вад розвитку серед білохвостих оленів.
Ці хімічні речовини настількі популярні, що їх навіть знаходять у воді, продуктах харчування а також в організмі людини. Вони зростаючими темпами стають частиною нашого повсякденого життя. Такі обставини дедалі більше турбують медиків-науковців, оскільки нові дослідження вказують на серйозні ризики від такого токсичного повсякденного впливу на людей, а особливо на дітей.
Наукові дані щодо потенційного впливу неонікотиноїдів на здоров’я людини сьогодні є ще маловідомими для громадськості, та часто ігноруються регуляторними службами і безвідповідально нівелюються пестицидною промисловістю.
Як впливають неонікотиноїди на людину?
Вони націлені на мозок і нервову систему людини!
Неонікотиноїди – це нейротоксичні пестициди!
Ці пестициди здійснюють токсичний вплив на нервові клітини комах, надмірно стимулюючи та руйнуючи їх, в результаті чого виникають неконтрольовані рухи, а далі параліч та смерть. В процесі свого впливу неонікотиноїди зв’язуються з нікотиновими ацетилхоліновими рецепторами (nACh-receptor), які активуються нікотином і забезпечують передачу нервового імпульсу. Неонікотиноїдні пестициди (тобто нова «нікотиноподібна» речовина) отримали таку назву саме через те, що вони також активують рецептори nACh. Рецептори nACh є не тільки в нервових клітинах комах, вони також є і в клітинах мозку людини. Ці рецептори відіграють центральну роль в роботі нашого мозку і нервової системи, включаючи навчання, пам’ять, настрій, сенсорну обробку та біль. Ось тому то є дуже вагомі причини остерігатися впливу неонікотиноїдних речовин на мозок, а особливо на молодий мозок, той що ще розвивається. Щоб розглянути більш детально такий вплив, варто звернути увагу на те, що неонікотиноїди призначені для зв’язування рецептора nACh з субодиницею – α4β2, яка називається альфа-4-бета-2. Ця субодиниця є частиною всіх рецепторів nACh у комах. Хоча у людей цей підтип рецепторів в меншій кількості, ніж у комах, зате в людей все це в критично важливих областях мозку. Особливо важливо те, що саме ці критичні ділянки людського мозку густо заселені рецепторами nACh, які містять субодиницю α4β2, включаючи: кору головного мозку (відповідальну за планування, мислення, творчість, гальмування, увагу, пам’ять, мову); таламус (емоції, пам’ять, перечача сенсорної інформації між корою і мозочком); і мозочок (поза, рівновага, координація, мова). Найбільша проблема виявляється саме в тому, що неонікотиноїди особливо небезпечні для дітей через свій вплив на критичні ділянки мозку під час чутливого життєвого періоду розвитку.
Основними джерелами, з яких неонікотиноїди потрапляють до організму людини, є продукти харчування та питна вода. За даними USDA (Міністерство сільського господарства США), неонікотиноїд ацетаміприд був виявлений у багатьох неорганічних продуктах харчування, які серед дітей є улюбленими, а зокрема: в 60% черешні, 30% полуниці, 30% яблук, 20% нектаринів та 16% груш. Навіть у яблучному п’юре в 60% був виявлений ацетаміприд. Неонікотиноїд імідаклоприд був виявлений в 41% неорганічного винограду. Зрештою, залишки цих пестицидів завжди знаходять у всіх овочах і фруктах, які ними оробляються в період вегетації, або через оброблене ними насіння, бо внаслідок системної дії вони отруюють всю рослину.
Ще одним головним джерелом потрапляння неонікотиноїдів до організму людини є питна вода. Неонікотиноїдні пестициди разом з дощами потрапляють із полів та садів у водні шляхи і підземні води. Наприклад, дослідники з Університету Айови виявили, що неонікотиноїди повсюдно присутні у водопровідній воді. Гірше того, деякі державні наукові експерти попереджують, що неонікотиноїди можуть утворювати ще більш токсичні сполуки, коли їх хлорують в процесі звичайної очистки водопровідної води.
При проведенні наукових досліджень впливу неонікотиноїду ацетаміприду на лабораторних пацюків було виявлено репротоксичну дію цієї речовини. Декілька досліджень на пацюках показали, що ацетаміприд спричиняє зниження концентрації сперми та рівня тестостерону. Іншим дослідженням на морських свинках було виявлено, що ацетаміприд спричиняє деградацію клітинної мембрани в яєчку. Схожі наслідки були виявлені при дослідженні імідаклоприду, який проявляє негативний вплив на репродуктивну систему самців, зокрема спричиняє зменшення кількості сперматозоїдів, знижує рухливість сперми та рівень тестостерону. Варто звернути увагу на те, наскільки це стосується людей, адже статистичні дані свідчать, що близько третини із всіх випадків безпліддя пов’язане із чоловіками. А найпоширенішою причиною чоловічого безпліддя є дефіцит якості та кількості сперми.
Окремі наукові дослідження на тваринах показали, що неонікотиноїди мають небезпечну нейротоксичну дію в період розвитку плоду. Дослідженнями встановлено, що вплив неонікотиноїдів в пренатальний період викликає порушення нервового розвитку та вроджені вади розвитку.
Неопубліковане дослідження, що фінансувалося компанією Байєр, яке проводилося на пацюках, показало, що вплив імідаклоприду під час вагітності призводить до зниження загальної активності у потомства і статистично вагомого 2%-ного зменшення товщини двох ділянок мозку (EPA DER 2002; дослідження MRID 45537501). Неопубліковане дослідження впливу неонікотиноїду тіаметоксаму, що фінансувалося компанією Сингента показало такі результати: витончення деяких областей мозку, змінені рефлекси (зокрема слухові рефлекси), затримка репродуктивного розвитку у самців та збільшення кількості мертвонароджених (EPA DER 2005; дослідження MRID 47034201, 46028202).
P.S. Останніми роками наукові дослідження в Європейському Союзі виявляють пестициди неонікотиноїди та їх метаболіти навіть у підземних водах. Французькі вчені нещодавно дослідили, що після 5-и років заборони неонікотиноїдів, вони і надалі знаходяться в ґрунтах та продовжують отруювати продукти харчування. Насьогодні індустріальне сільське господарство стало самим небезпечним виробництвом. Вкрай несприятлива екологічна ситуація в Україні значною мірою відбивається на рівні захворюваності та смерності населення. В нашій країні в 3 рази нижчий приріст населення, ніж в цілому по всіх країнах колишнього СРСР, у 2-2,5 рази вища дитяча смертність в порівнянні з розвинутими країнами.
І мабуть найгірше є те, що рівень байдужості в українців – найвищий у світі…
Володимир Олексійчук, відділ екології Всеукраїнської громадської спілки “Пасічники України проти пестицидів”